Життя вченого Володимира Симиренка — селекціонера, репресованого радянською владою


Історія Володимира Симиренка — одна з найтрагічніших в історії науки ХХ століття. Володимир Львович був видатним селекціонером, помологом. Вчений вніс серйозний вклад в розвиток радянського сільського господарства.

Але незважаючи на всі заслуги, Симиренко не зміг уникнути репресій 1930-х років. Тоді під проводом біолога Трохима Лисенка в наукових колах СРСР розгорнулася запекла боротьба з класичною генетикою.

В результаті багатьох відомих радянських Життя вченого Володимира Симиренка — селекціонера, репресованого радянською владою біологів, включаючи відомого Миколу Вавилова, відправили в табори або фізично знищили. До початку 1960-х років у країні не проводилися дослідження в області генетики!

Володимир Львович Симиренко народився в грудні 1891 року в родині селекціонера Льва Платоновича Симиренка, який на той момент вже був відомим діячем науки.

Крім іншого, його батько був організатором знаменитого помологічного розсадника Л. П. Симиренка, аналогічних якому не було в Росії.

Володимир був третьою дитиною в сім’ї. Тоді Симиренки проживали в селі Мліїв Київської губернії (зараз Черкаська область, Україна). Ще в дитинстві майбутній вчений став проявляти інтерес до садівництва. Помітивши це, Симиренко-старший почав залучати сина до робіт в своєму саду, а в підлітковому віці віддав Володимира на навчання своїм фахівцям.

Пізніше Володимир Львович успішно закінчив 7-ої Київської гімназії і з отриманими знаннями вступив в 1912 році на агрономічний факультет Київського політехнічного інституту, який закінчив через три роки.

Після навчання Симиренко почав працювати у відділі садівництва Міністерства земельних справ. Паралельно з цим, в 1920-1926 роках молодий вчений на цивільних засадах очолював секцію садівництва у Всеукраїнському сільськогосподарському комітеті — у майбутньому Академії аграрних наук.

В цей час Симиренко часто відвідував батьківську садибу. Націоналізований на той момент Помологічний розсадник Л. П. Симиренка часто страждав від грабіжників. На щастя, Володимир Львович зміг зберегти створені батьком унікальні сади.

За його пропозицією на основі садів створили Центральний державний плодовий розсадник України, головою якого призначили самого Симиренка-молодшого. Туди залучили найкращих дослідників з усього СРСР. Згодом там вивели унікальний Мліївський асортимент плодових культур.

На всій території УРСР професор Симиренко створив дослідні центри, які допомогли виявитисільськогосподарські культури, що найкраще підходили для кожного з регіонів України.

В цілому, створене за сприяння Симиренка природно-кліматичне районування плодових культур стало революцією для садівництва 1920-х років.

У 1928 році професор Симиренко провів Перший всеукраїнський з’їзд з питань садівництва. За фактом ця подія стала першим зібранням фахівців-садівників всього СРСР.

На з’їзді Микола Вавилов, який був тоді президентом академії сільськогосподарських наук, вирішив створити в Україні Всесоюзний інститут садівництва.

За дорученням Вавилова Симиренко підготував проект фундаментальної реконструкцію всієї садівничої науки СРСР. За планом інститут було вирішено розмістити в Києві.

Незабаром проект зустрів опір з боку групи вчених з містечка Козлов Тамбовській області, які позиціонували себе послідовниками великого біолога-селекціонера Івана Володимировича Мічуріна.

На початку 1930-х, коли план Симиренка і Вавилова затвердили, з Козлова в державні органи стали приходити скарги на Володимира Симиренка. Вченої звинувачували в українському націоналізмі і неповазі до робіт Мічуріна.

Мічурінці всіляко заважали затвердження плану Симиренка і навіть домоглися створення в Козлові Всесоюзного інституту, аналогічного київським.

У 1933 році Симиренка заарештували, звинувативши селекціонера у шкідництві. Володимира Львовича відвезли о 2 годині ночі, а в його будинку провели обшук. За спогадами дочки вченого, співробітники НКВД спалили в каміні сімейний архів, безліч рукописів і наукових робіт її батька.

Після обшуку о 4 годині дружину Симиренка з дочкою, 16-місячним сином і нянею вигнали з дому, і вони були змушені пішки добиратися додому до бабусі.

10 місяців Симиренко провів у в’язниці, чекаючи розстрілу. Потім вирок замінили на 10 років ув’язнення, і вченого перевели в Херсонську трудову колонію, де керівництво використовувало Симиренка для вирощування власної агропродукції.

Вчений зі світовим ім’ям намагався добитися справедливості, зв’язатися з академіком Вавіловим. Проте тоді вже і той впав у немилість влади, тому ніяк не міг допомогти.

У 1937 році репресованого Симиренка достроково звільнили. Але не минуло й року, як його знову заарештовують. Невідомо, що послужило причиною нового взяття під варту, але через кілька тижнів після арешту Володимира Львовича розстріляли. Не виключено, що цьому посприяли противники вченого з Козлова.

Тільки в 1957 році Володимира Симиренка офіційно реабілітували. Талановитий вчений, який дійсно приносив користь своїй країні, став жертвою абсурдних політичних інтриг, які розгорнулися в 1930-х роках.

Тут можеш подивитись чудовий мультіфільм від книги-мандрівки про рід Симиренків:

Доля Володимира Симиренка — яскравий приклад того, що тодішнє радянське керівництво створило неефективну систему, яка не тільки руйнувала людські долі, а й часто робила це на шкоду всій державі.

Раніше ми розповідали про видатного авіаконструктора Корольова, якому довелось відсидіти в концтаборах.

Твоє враження від прочитаного

Злий Злий
0
Злий
Мило Мило
0
Мило
Фігня Фігня
0
Фігня
Химерний Химерний
0
Химерний
Подобається Подобається
2
Подобається
О боже О боже
0
О боже
Круто Круто
1
Круто
Що за! Що за!
0
Що за!

Коментар 0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Життя вченого Володимира Симиренка — селекціонера, репресованого радянською владою