fbpx

Ось що може бути гірше, ніж приземлитись на унітаз в громадському туалеті.


Вражаюче чисті громадські туалети, де є одноразові паперові сидіння і стоять автомати з тампонами і прокладками, поки частіше зустрічаються в подорожах. У нас же, де за три гривні сувора вахтерка відірве двадцять сантиметрів туалетного паперу від рулону (або не відірве, якщо не попросити), будь-який громадський туалет – це необхідність, іноді настільки неприємна, що порушення пристойності (а взагалі і закону) «під кущиком»здається меншим злом.

До гігієни громадських туалетів є питання часом навіть в чистих торговельних центрах, і здається, що там можна підхопити безліч страшних інфекцій.

Ми вирішили дізнатися, чого дійсно варто боятися, що гірше, ніж громадський туалет, і що ж робити, щоб вийти звідти з почуттям полегшення, а не паніки.

Мікроби і руки

Кількість хвороботворних бактерій, які концентруються в громадських туалетах, така велика, що не піддається підрахунку. Логічно, що громадська вбиральня в нашому сприйнятті – це розсадник будь-якої зарази, але це не зовсім вірно. Природно, мікробів в туалетах багато, але в основному це фекальні бактерії – ті, що водяться в кишечнику.

Головні мешканці туалетів, за словами мікробіолога Філіпа Тьєрно, – це кишкова паличка, стрептококи і золотистий стафілокок. Інші поширені мешканці туалетів – сальмонела і шигелла (остання викликає дизентерію), в деяких країнах – збудники гепатиту А. В загальному, найімовірніше підхопити в туалеті кишкову інфекцію, що передається фекально-оральним шляхом.

Але контакт з цими мікробами не означає, що людина негайно захворіє. По суті, люди – постійні носії всіх цих бактерій, і вони зустрічаються не тільки в туалеті, але і в транспорті, на ручках дверей і навіть на смартфонах. Шкіра і слизові оболонки працюють як захисний бар’єр, і він досить надійний – якби через нього могла пробратися будь-яка бактерія, ми б просто давно вимерли.

Звичайно, концентрація хвороботворних мікробів в туалеті вища, ніж в кафе, – але це лише означає, що після туалету потрібні додаткові заходи гігієни. Потрібно ретельно вимити руки і не хапатися чистими пальцями за дверні ручки (бо попередні відвідувачі могли чіпати їх брудними); хороший варіант – обробити руки антибактеріальним гелем або серветками вже після виходу з туалету.

Сидячи чи стоячи

Над Оленою Малишевою довго сміялися, коли вона спробувала навчити глядачів правильно ходити в туалет – і сміялися абсолютно даремно. Справа в тому, що зависати над унітазом в позі напівсидячи шкідливо і нефізіологічно: кишечник зігнутий певним чином, щоб людина не могла, наприклад, зробити дефекацію стоячи. Тому, за даними досліджень, для успішного відвідування туалету потрібно сісти, причому досить низько, щоб коліна піднімалися до. А чим менша напруга, тим менше геморою – в даному випадку в прямому сенсі слова.

Тому низькі унітази в громадському туалеті – це скоріше плюс, ніж мінус. Тому якщо перед тобою відносно чистий громадський туалет – наприклад, в ресторані або торговому центрі, – а на стіні висить графік прибирання, то краще не переживати і спокійно приземлитися, щоб зробити свої справи.

Унітаз і накладки

Як бути, якщо страх мікробів не дає розслабитися? Здавалося б, одноразові сидіння для унітазів, які є в деяких туалетах (або які можна носити з собою), повинні врятувати положення. В крайньому випадку такі накладки можна замінити смужками туалетного паперу, паперовими рушниками або серветками.

Психологічно так набагато легше подолати гидливість перед місцями загального користування, але насправді ці сидіння ні від чого не захищають. Вільям Шаффнер з Університету Вандербільта пояснив виданню The Huffington Post, що самі по собі туалетні сидіння не є засобом передачі будь-яких інфекцій. Набагато небезпечніший дотик до кнопки зливу і вже згаданих дверних ручок – а ще поширенню інфекції сприяє механізм змиву.

Правда, накладки на унітаз можуть допомогти шкірі. Існує досить рідкісний синдром – туалетний дерматит. Зазвичай він виникає у дітей, чиї батьки занадто захоплюються миючими засобами і використовують агресивну побутову хімію будинку для чищення унітазів – і ніхто не гарантує, що громадський туалет не почистили чимось настільки ж суворим. Тому якщо у тебе ніжна і чутлива до побутової хімії шкіра, одноразове сидіння краще все-таки підкласти.

Кнопка і бризки

Змивати за собою краще вже закривши кришку унітазу – а якщо кришки немає, то краще постаратися відійти подалі і дотягнутися до кнопки зливу здалеку. Вчені підійшли до питання серйозно і заміряли кількість хвороботворних бактерій на різній відстані від унітазу після змиву. Виявилося, що небезпечні мікроби, які викликають блювоту, пронос та інші ознаки кишкової інфекції, при змиві підкидаються вгору на десять сантиметрів. Природно, після цього вони не забираються назад в унітаз, а розлітаються куди вийде.

Питання стосується вже не стільки громадських туалетів, скільки домашніх: якщо у тебе суміщений санвузол і зубні щітки або пензлики для макіяжу стоять недалеко від унітазу, пора завести звичку закривати кришку при змиві.

Поставити на підлогу в громадському туалеті сумку або покласти гаманець набагато небезпечніше, ніж сісти на унітаз. На підлозі збирається все: і бактерії, які розлетілися по кабінці при змиві, і те, що відвідувачі принесли на взутті (аж до яєць гельмінтів). Якщо полиць або гачків немає, а тримати все в руках неможливо, то дно сумки потім краще обробити серветками з антисептиком – і постаратися не кидати сумки і пакети будинку на ліжко.

Потерпіти до дому

Припустимо, ти в тривалій поїздці на автобусі – і ось нарешті станція, де можна сходити в туалет і трохи розім’яти ноги. Як не сумно, на дорогах все ще зустрічаються туалети, які являють собою конструкцію з неструганих дощок з діркою в підлозі і павуками в кутку. У такій ситуації здається, що краще потерпіти пару годин.

Проте краще не чекати, коли на горизонті з’явиться торговий центр, а, наскільки дозволяють умови, сходити в туалет. Спроби перетерпіти можуть привести до проблем зі здоров’ям. З боку кишечника це може бути запор або дискомфорт, а з боку сечового міхура – збільшення ризику розвитку інфекцій і проблем із сечовипусканням надалі. Краще не утримуватися від сечовипускання більше чотирьох годин поспіль. Зрештою, це просто неприємно і незручно.

Корисна стаття? Тоді ділись нею з друзями у соцмережах!

Твоє враження від прочитаного

Злий Злий
0
Злий
Мило Мило
0
Мило
Фігня Фігня
0
Фігня
Химерний Химерний
0
Химерний
Подобається Подобається
1
Подобається
О боже О боже
0
О боже
Круто Круто
0
Круто
Що за! Що за!
0
Що за!
Kate

Коментар 0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ось що може бути гірше, ніж приземлитись на унітаз в громадському туалеті.