Одеський лікар Хавкін: як українець врятував світ від чуми і холери


127 років тому одесит Володимир Хавкін поїхав в Індію використовувати на практиці свої унікальні вакцини від страшних хвороб.

Слова “чума” і “холера” до цих пір використовують як прокляття, викликаючи здригання у більшості людей. На щастя, знайшовся супергерой, який зміг побороти ці страшні хвороби.

Найневідоміший чоловік

Скромний одесит Володимир Хавкін винайшов дві унікальні вакцини, які врятували мільйони людей. В Індії вченому за це дали звання “Махатма”, що означає “батько нації”, в його честь назвали Бомбейський бактеріологічний інститут – найбільший центр з вивчення чуми і холери в Південно-Східній Азії. Сама королева Вікторія вручила Мордехаю Вольфу Хаффкіну орден Кавалера Індійської імперії, в Ізраїлі посаджена гай пам’яті мікробіолога, а в місті його дитинства, Бердянську, є тільки невеликий музей при санепідстанції.

Антон Чехов говорив про Хавкіна: “Це найневідоміший чоловік, великий філантроп, якому аплодує вся Європа, а на батьківщині він нікому не відомий”.

Народився Володимир Аронович в сонячній Одесі і при народженні отримав ім’я Маркус-Вольф. Батько – вчитель Казенного єврейського училища Арон Хавкін. Мати – Розалія Ландсбер – дочка вчителя староєврейської мови в тому ж училищі. Школу майбутній рятівник людства закінчив в Бердянську, і його таємним бажанням було вступити до інституту.

У батька грошей на освіту сина не було. У підсумку після довгих переговорів допомогти погодився старший брат Володимира – він виділяв йому по десять рублів на місяць на час занять. Одеський університет, куди вступив хлопець, давав бідному студенту 20 копійок в день на обід. Окремий бонус – іменитий викладач, сам Ілля Мечніков, який зіграв в житті Хавкіна вагому роль.

Володимир входив до гуртка революціонерів-народників, за що його двічі виганяли з університету і тричі заарештовували. Суду і каторги хлопцеві вдалося уникнути дивом: не було достатньо доказів, які доводять причетність неспокійного студента до масових заворушень. Але Володимир виявився “на замітці” у поліції.

Сироватка з м’ясного бульйону

Навіть будучи відрахованим з університету, він примудрився отримати кандидатське звання як “стороння особа”, простіше кажучи, екстерном.

У 1881 році Мечников перебрався до Швейцарії, через кілька років за ним послідував і Хавкін, отримавши посаду приват-доцента Лозаннського університету. У 1889 році він за рекомендацією Мечникова став співробітником Пастерівського інституту в Парижі.

Посада скромна – помічник бібліотекаря, зате вільний доступ до лабораторії, можна засиджуватися над колбами до пізньої ночі. Там були експерименти, досліди над сотнями лабораторних тварин, проби, помилки. Нарешті в 1892 році мікробіолог оголосив, що створив першу ефективну вакцину проти холери. Пізніше за таким же принципом винайшов протичумну сироватку.

Вчений вибрав найкоротший шлях, яким інші не пішли: зробити вакциною отруту, що виробляється чумними мікробами. Так виходило швидше, ніж пропускати бацил покоління за поколінням через організми тридцяти кроликів. Так кроликів і не було. Бацили плодилися в м’ясному бульйоні.

Щоб їм було за що зачепитися на поверхні, Хавкін кидав в бульйон краплю жиру. Мікроби хапалися за масну пляму і росли вниз, як сталактит. Такі “сталактити Хавкіна” свідчили, що бактерії відчувають себе прекрасно. Час від часу колби з ними струшували, бацили тонули, на поверхню знову капали жиром, за нього чіплялися нові мікроби, і так поки бульйон НЕ насичувався токсином. Перед тим як впирснути цю отруту щурам, щоб у них утворився імунітет до чуми, колби нагрівали до 60 градусів – така пастеризація вбивала бактерії, зберігаючи їхній токсин.

Умовляв на щеплення своїм прикладом

Зроблене відкриття мікробіологом випробував на собі – спочатку зробив ін’єкцію самої вакцини, потім ввів собі препарат збудників холери, які опинилися нейтралізованими протягом доби.

На батьківщині вченого, навіть коли спалахнула епідемія холери, використовувати нову вакцину відмовилися. У більшості європейських країн теж. А ось влада Великобританії зрозуміла, яке колосальне значення в світовому масштабі має відкриття Хавкіна. Вони дозволили лікарю випробувати вакцину в своїй колонії – Індії, країні, яка у кінці позаминулого століття була майже повністю вражена холерою.

Володимир Аронович відправився туди в якості державного бактеріолога. Молодий вчений відразу приступив до роботи – організував наметове містечко і в найкоротші терміни налагодив масове виробництво своєї вакцини.

Потім разом з помічниками, чотирма індійськими лікарями, відправився в селище Каттан-Баган недалеко від Калькутти, де спалахнула хвороба. Селяни в цьому селищі і чути не хотіли про жодні щеплення і були налаштовані по відношенню до чужинців дуже войовничо. З натовпу сільських жителів, що зібралися подивитися на лікарів, спочатку пролунали погрози, а потім полетіли камені. Індійські медики хотіли відвести Хавкіна, побоюючись розправи, але той раптом зняв з себе піджак, підняв сорочку і ввів собі вакцину в правий бік. Це потрясло селян. В результаті більше половини жителів селища погодилися на вакцинацію, і жоден з них згодом не хворів на холеру. Після двох років каторжної праці смертність в охоплених епідемією районах знизилася на три чверті.

Здавалося б, можна видихнути, але прийшла нова біда: в 1896 році епідемія чуми вразила Бомбей – друге за величиною місто в Індії. Хавкін запропонував використовувати винайдену їм сироватку, але в ній сумнівалися і покровитель імунолога Ілля Мечников, і сам Луї Пастер. Але результат виявився неймовірний – 93% гарантованого захисту.

Щурів для дослідів відловлювали моряки

Повіривши, що Хавкін чарівник, англійці покликали його знову – взяли штатним біологом на цивільну службу, обіцяли британське підданство і лабораторію.

Лабораторію в бомбейському медичному коледжі виділили з небаченою щедрістю – цілу кімнату. У штаті – один лаборант і три кур’єра. Піддослідні тварини – щури, яких моряки за копійки відловлювали на що приходять з Європи судах. Одночасно з Хавкін кілька наукових центрів розробляли протичумну вакцину в набагато більш розкішних умовах. І все ж безпаспортний емігрант всіх обставив.

Пробну партію приготували всього за три місяці. Лаборант зліг з нервовим зривом, кур’єри розбіглися, а Хавкін працював по 14 годин на добу. Паралельно він читав про майбутню вакцині лекції місцевим студентам-медикам.

Крім них, ніхто не наважився б зробити щеплення, але український мікробіолог 10 січня 1897 року увігнав собі під шкіру четверну дозу чумного отрути – 10 мілілітрів розчину. Сироватка виявилася безпечною. Такі “вмовляння” місцевому населенню здалися переконливими, і бажаючих зробити щеплення ставало все більше.

У 1915 році бактеріолог-подвижник працював в англійському військовому міністерстві, де керував щепленнями англійських солдатів, що відправлялися на фронти Першої світової війни.

Після він повертається до Європи, якийсь час живе у Франції, в 1928-му переїздить до Швейцарії. Там же, в містечку Лозанна, через два роки помирає від серцевої хвороби, але перед цим встиг залишити заповіт. Проживши аскетом все життя, Хавкін накопичив 300 тисяч доларів і величезну бібліотеку. Все це чималі статки вчений залишив єврейській громаді.

У 1935 році Махатма Ганді особисто відвідав інститут в Бомбеї, детально дізнався про подробиці приготування м’ясного бульйону для вакцини і після декількох годин роздумів висловив бажання вакцинуватися.

Так за сорок років після створення “лімфи Хавкіна” в усьому світі було щеплено понад тридцять п’ять мільйонів чоловік. День смерті вченого оголошений в Індії днем жалоби, а свого “великого білого зцілителя” індуси досі шанують як божество.

На жаль, в Україні про Хавкіна мало хто чув. Але пропонуємо переглянути ось такий мультфільм від проекту “Книга-мандрівка Україна”.

Ми повинні знати свою історію та видатних наших земляків, що прославились далеко за межами країни. Раніше ми розповідали про легендарну співачку з українським корінням Квітку Цісик.

Поділись статею про великого одесита з друзями, нехай про нього у такі складні часи дізнається якомога більше українців.

Твоє враження від прочитаного

Злий Злий
0
Злий
Мило Мило
0
Мило
Фігня Фігня
0
Фігня
Химерний Химерний
0
Химерний
Подобається Подобається
2
Подобається
О боже О боже
0
О боже
Круто Круто
1
Круто
Що за! Що за!
0
Що за!

Коментар 0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Одеський лікар Хавкін: як українець врятував світ від чуми і холери