fbpx

Велесова ніч — український Геловін: що треба знати про ніч з 31 жовтня на 1 листопада


Сьогодні часто доводиться чути і читати, що Геловін — це західна традиція, і не гоже опускатися до чергового копіювання чужих свят. Багато хто взагалі вважає, що Геловін – це сатанистське свято католиків, і негоже укарїнцям його святкувати.

Насправді, у древніх слов’ян був свій «Хелловін». Ніч з 31 жовтня на 1 листопада була особливою і для наших предків, і називалася Велесова ніч. Люди вірили, що в цей час душі всіх померлих спускалися на землю і непомітно ходили поруч з живими. Духи предків приходять, щоб благословити свій рід, дати пораду, допомогти з вирішенням проблем. Крім того, в цю ніч приходили і душі ще не народжених. Грань між світами стиралась, це містичний час.

View this post on Instagram

В Україні вже багато років відзначають іноземне свято хелловін, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада. За легендою у цю ніч душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями. Дехто ставиться до його святкування вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято. Проте запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій хелловін. Існував він за часів вірування у рідних богів і звався Велесова ніч (в честь одного з язичницьких божеств). Святкувалась Велесова ніч так само з 31 жовтня на 1 листопада, коли душі усіх померлих спускались на землю. У ніч на 1 листопада прийнято згадувати хороші речі про своїх померлих родичів, ставити свічку, аби їх душа знайшла дорогу до вашого дому та залишати на вулиці чи на підвіконні частування для потойбічних гостей. Найбільшою вдачею вважалось побачити у сні в цю ніч когось із померлих родичів. #хеллоуін #велесованіч #самайн #halloween

A post shared by Хроніки Любарта (@hroniku_lubarta) on

До речі, Велес – найбільший язичницький бог, і про нього написано томи. Але навіть якщо побіжно познайомитися з найпоширенішими версіями, стає очевидним, чому саме його ім’ям названо це свято.

Велес:
– великий маг і чарівник
– володар непізнаного
– бог удачі
– покровитель кохання
– пан шляхів і покровитель мандрівників
– вчитель мистецтвам
– покровитель тварин
– посередник в договорах
– покровитель торгівлі
– прижиттєвий випробувач
– посмертний суддя
– опікун всього живого.

Прикмети, обряди і гадання в Велесову ніч

Стародавні слов’яни ретельно готувалися до святкування Велесової ночі. Будинок ретельно прибирався, а вся родина ходила в баню. Стелили нові скатертини, перестилали ліжку і вичищали всі кути. У ніч на 1 листопада згадували своїх померлих родичів, а на вікно ставили запалену свічку, щоб їхні душі знайшли дорогу до дому. Увечері накривали святковий стіл. Перед початком трапези, господар будинку запрошував душі предків: «Діди приходите, з нами їжте і пийте».

Обов’язковим атрибутом «слов’янського Хелловіну» був вогонь. У селах, на найвищих точках палили багаття, навколо яких проходили масові народні гуляння. Вважалося, що, стрибаючи через вогонь, можна очиститися і позбавитися від хвороб і проблем. З тією ж метою на Велесову ніч сміливці ходили по розпеченому вугіллю.

Гарбуз так само не є запозиченим атрибутом у Заходу. У Велесову ніч наші предки з гарбузів робили ліхтарі: вичищали м’якоть, і, встановивши всередину запалену свічку, виставляли гарбузовий ліхтар біля порогу будинку. Він вказував душам предків шлях і служив містичним інструментом. Ті, хто бажав поворожити, писали на клаптику паперу своє питання і, зім’явши листок, підпалювали його від чарівного ліхтаря. Відповіддю на питання служили контури тіні, які відкидав спалений лист.

Існував й інший спосіб ворожіння в Велесову ніч. Перед сном в «своїй» гарбузі запалювали свічку і проговорювали «Нехай присниться, що виконатися». Сон в Велесову ніч вважався віщим.

Господині вранці 1 листопада набирали попіл з печі і кидали на блюдце, намагаючись за отриманими контурам розгадати пророцтво на майбутнє.

У Велесову ніч проводили обряд на багатство. Для цього збирали весь дріб’язок, що був у будинку, в гаманець і роздавали бідним, примовляючи: «нехай мої гроші допоможуть всім, хто в них потребує, навколо обернуться і до мене достатком повернуться».

View this post on Instagram

Велесова ночь – это ночь великой силы, когда истончаются границы между мирами, когда духи наших предков и тех, что будут жить после нас, предстают неотъемлемым целым, вместе с умирающим и обновляющимся миром, со стихиями и их мощью. Праздник отмечается шумными гуляниями и игрищами с огнем. А заканчивается душевными посиделками, на которых вспоминают ушедших близких, друзей, родственников, но без сожаления. Духи предков возвращаются к своим потомкам, чтобы преподнести им уроки и благословить весь род. Перед наступлением темноты разводили Огонь, прыжки через который, а также хождение босыми ногами по раскаленным углям было обрядом очищения и освобождения от злых сил. Ночью в это время на улицу выставляется тарелка с угощением для душ умерших. На подоконник ставится свеча, она указывает путь душам, которые готовы прийти к вам и помочь. На Алтарь праздника кладутся яблоки, тыквы, кабачки, осенние цветы. Перед празднеством убирались в доме, мылись в бане, где оставляли ведро чистой воды и новый веник для душ предков. Накрывали праздничный стол, где хозяин дома перед трапезой рек специальное слово («Деды приходите, с нами пейте, ядите…»), и приглашал всех предков на ужин. В доме открывались все двери, чтобы предки могли заходить и садиться за стол. Перед тем как приступить к очередному блюду, часть его откладывали на специальную тарелку для духов. Торжественный поминальный ужин длился довольно долго, все вспоминали лучшее в своих умерших родственниках, те поступки, которыми может гордиться не одно поколение этого рода. Во время праздничного ужина позволялось говорить только о предках – их жизни, отдельных случаях и чертах характера, вспоминались их слова и наставления, мудрые советы и добрые дела. Начинался этот разговор с рассказа о самом старейшем и наиболее известном предке, а заканчивался – воспоминанием об умерших совсем недавно. По завершению празднования, хозяин провожал Дедов со словами: «Прощайте Деды, идите… с собой беды, болезни заберите, нас долго ждите…». #амулеты #обереги #славянскиеруны #велесованочь #традициипредков #славянскиеамулеты #славянскиеобереги #защита #силы #магия #эзотерика #магиявпомощь #ezoterik_shop #амулеты_ezoterikshop

A post shared by 🔮МАГАЗИН МАГИЧЕСКИХ ТОВАРОВ (@ezoterik_shop) on

Вважалося, що в цю ніч можна безпосередньо отримати допомогу від померлих родичів. Для цього потрібно було назвати ім’я і звернутися до нього зі словами: «Сьогодні тобі в цей світ приходити – мені раду приносити. Підкажи, як мені закінчити справу». Побачити уві сні в цю ніч померлих родичів вважалося взагалі дуже гарною прикметою.

Як загадати бажання в Велесову ніч

Господар свята – могутній бог, і до нього часто зверталися з проханнями. 31 жовтня, перед сном, вибирали солодке яблуко, нашіптували на нього бажання і клали під подушку. Вранці, ледве прокинувшись, яблуко з’їдали. Вважалося, що загадане таким чином бажання обов’язково збудеться.

View this post on Instagram

🌪Друзья совсем скоро наступит Самайн в ночь с 31.11.2019 ⠀ ⠀ Для тех кто не знает Самайн – это один из важных кельтских праздников (у нас его приравнивают к хэлуину) либо еще можно услышать такие названия как, Самхейн, праздник прощания, день мертвых, ночь врат.⠀ Славяни так же праздновали день мертвых- Велесова ночь. ⠀ ⠀ ⠀ Самайн – день перехода природы от осени к зиме, когда животный и растительный мир засыпает и увядает на время холодов, чтобы набраться сил, выдохнуть, а потом вновь пробудиться от долгого сна. Кельты верили, что в дни празднования Самайна сталкиваются внешний и потусторонний мир, реальное сплетается с магическим, живое с неживым.⠀ ⠀ В этот день нам стоит подвести итоги прошедшего года, вспомнить все прекрасное, что в нем было, забыть все невзгоды и от души повеселиться под музыку, потанцевать не жалея ног, погадать на свечах и рунах или картах, почтить духов рода, встретиться со многими мистическими и магическими существами, ведь грань между мерами в эту ночь становиться крайне тонкой.⠀ ⠀ Вот держите пару ритуалов:⠀ ⠀ 🔮Утром 31 октября (после рассвета) зажигают в общем помещении (гостиная, кухня у кого что) зале в подсвечниках новые свечи по количеству человек в семье, живущих в доме на данное время. Считается, что это приносит удачу, здоровье любовь.⠀ ⠀ 🔮 В Самайн люди стремились расстаться с долгами прошедшего года, чтобы войти в новый год свободными. Было принято приносить дары из своих запасов, которые могли быть использованы на пиру. Поэтому дарим подарки и отдаем долги.⠀ ⠀ 🔮 Самайн немыслим без праздничной трапезы. Если есть возможность, пригласите родственников. Обязательно оставьте на столе дополнительные тарелки с едой и приборы, чтобы умершие родственники могли присоединиться к вам.⠀ ⠀ Всем благ и С праздником ❤️⠀ ⠀ #самайн #ночьмертвых #велесованочь

A post shared by Таро и Астрология (@lilit.astro) on

Велесова ніч вважалася часом очищення, переосмислення і можливого переходу на більш високий духовний і матеріальний рівень життя. У будь-якому випадку, згадати добрим словом за вечерею родичів, яких вже немає з нами, поставити для них на вікні свічку і навіть залишити частування – добра традиція наших предків.

Напиши нам, а як ти відносишся до свята Геловіну?

Твоє враження від прочитаного

Злий Злий
0
Злий
Мило Мило
2
Мило
Фігня Фігня
0
Фігня
Химерний Химерний
0
Химерний
Подобається Подобається
7
Подобається
О боже О боже
0
О боже
Круто Круто
1
Круто
Що за! Що за!
0
Що за!

Коментар 0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Велесова ніч — український Геловін: що треба знати про ніч з 31 жовтня на 1 листопада