Варвара Каринська — модельєрка з Харкова, що підкорила Голлівуд та отримала Оскар


Художниця по костюмах Варвара Андріївна Жмудська народилася в 1886 році в Харкові в родині великого підприємця – Андрія Яковича Жмудського (всього в родині було 10 дітей). З раннього дитинства дівчинку оточувала розкішна атмосфера, батько Варвари вкладав величезні суми в розвиток міста.


Так з його ініціативи і за допомогою його пожертвувань був збудований Благовіщенський собор. Маленька Варвара з юних років виявляла інтерес до вишивки, малюнку, різного роду рукоділлю, що пізніше лягло в основу її кар’єри. Після закінчення гімназії Варвара Жмудська почала вивчати право в Харківському університеті.

У 1915 році Варвара разом з чоловіком Миколою Каринським, відомим адвокатом, переїхала в Москву, де майбутня художниця змогла повністю присвятити себе мистецтву. Перші роботи Варвари Андріївни були чимось на кшталт колажу: на малюнки і фотографії прикріплялися маленькі шматочки напівпрозорої тканини.

Саме тоді Каринська почала захоплюватися балетом, що пізніше призвело до того, що інтерес переріс у справу всього життя. Однак після революції 1917 року сім’я втратила всі свої капітали, чоловік Варвари був змушений емігрувати, а сама Каринська з дітьми залишилася в Москві. З їхньоъ розкішної квартири на Тверському бульварі залишили тільки дві кімнати, в усіх інших оселилися чужі люди. У схованці вдалося знайти вцілілі сімейні коштовності, що і стало первинним капіталом для започаткування власної справи.

Спочатку Каринська відкрила салон, де збиралася вся богема Москви – поети, художники, літератори, скульптори і інші митці. Пізніше Варвара Андріївна стає власницею першого в Москві магазину Haute Coture, де одягалася вся столична еліта, а також школу художньої вишивки «ARS».

Робота школи вишивки дала можливість Каринській емігрувати: під приводом організації виставки радянської вишивки в Європі, їй вдається виїхати за територію країни разом з дітьми, а так же вивезти коштовності, гроші і старовинні російські церковні та світські вишивки XII – XIII ст. з приватної сімейної колекції.

«Я не знала, що в моєму капелюсі були діаманти, я скаржилася мамі, що капелюх був важкий. Гроші були вкладені між сторінками книг Маркса і Енгельса… », — розповідає дочка Варвари Каринської — Ірина. Спочатку сім’я поїхала до батька Варвари в Брюссель, але незабаром вони перебралися в Париж — це місто більше підходило для розвитку кар’єри Каринської.

У Франції Варвара стала співпрацювати з антрепризою Російського балету Монте-Карло, де художник Крістіан Берар малював костюми, а завданням Каринської було втілити їх в життя. Уміння шити, вишивати, а також вишуканий смак і фантазія дозволили їй стати однією з кращих у своїй справі. Незабаром Варвара Каринська стала працювати не тільки з Російським балетом, а й багатьма іншими балетними трупами, а також оформляла спектаклі Жана Кокто.

Хоч кар’єра художниці по костюмах почалася у Франції, вона продовжилася і повністю розкрилася в Америці. Саме там, з 1940 по 1970 р Каринська робила майже всі костюми до постановок засновника школи американського балету Джорджа Баланчина, спочатку за ескізами художників, а потім все частіше самостійно, задаючи балетну моду в усьому світі.

В історії цієї моди назавжди залишиться «пачка Баланчина-Каринської», яка була створена 1950 році для оновленого спектаклю Баланчина «Симфонія до мажор». Від звичайної балетної пачки її відрізняла відсутність каркаса і зменшена кількість шарів тканини, замість стандартних дванадцяти Каринська запропонувала тільки шість. Завдяки цьому в русі костюм виглядав зовсім по-іншому, пачка тільки підкреслювала, а не відволікала увагу від рухів танцівниці.

Але балетними костюмами Варвара Андріївна не обмежувалася. Вона також працювала над костюмами до бродвейських постановок, різних шоу, голлівудських фільмів. У костюмах її авторства на телеекранах з’являлися такі знамениті актриси, як Марлен Дітріх і Вів’єн Лі. ЇЇ заслужено називали “Шекспіром костюма”.

Найбільшу славу в кіно їй приніс фільм «Жанна Д’Арк» 1948 року, за роботу над яким вона отримала перший в історії «Оскар» за кращі костюми, так як в 1949 році Оскар у цій номінації давали вперше. Премію вона отримала цілком заслужено, костюми вийшли не просто красивими і ошатними, але і повністю відповідали духу епохи.

У 1962 році Варвара Андріївна отримала нагороду за внесок у розвиток мистецтва танцю і стала єдиним модельєром, її удостоєним. Каринська працювала практично до останніх років життя і відійшла від справ тільки тоді, коли вже не могла тримати голку в руках. У 1983 році, у віці дев’яносто сім років, вона померла.

У проекту “Книга-мандрівка” є чудовий мультфільм Про Варвару Каринську, радимо подивитись разом з малечею.

Якщо тобі сподобалась історія модельєрки з Харкова, яка підкорила Голівуд та отримала перший в історії “Оскар” за костюми, поділись нею з друзями.

Твоє враження від прочитаного

Злий Злий
0
Злий
Мило Мило
0
Мило
Фігня Фігня
0
Фігня
Химерний Химерний
0
Химерний
Подобається Подобається
1
Подобається
О боже О боже
0
О боже
Круто Круто
0
Круто
Що за! Що за!
0
Що за!

Коментар 0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Варвара Каринська — модельєрка з Харкова, що підкорила Голлівуд та отримала Оскар