Якщо ви відкриєте будь-який підручник по літературі, то, щвидше за все, побачите таку суху фнормацію: Юрій Андрухович — провідний український поет, прозаїк, есеїст, “Патріарх “Бу-Ба-Бу” (поетична група “Бурлеск-Балаган-Буфонада”). Народився 13 березня 1960 року в Івано-Франківську.
Насправді ж внесок Юрка Андруховича в сучасний літературний процес набагато глибшим та вагоміший. Відтак, його присутність в Івано-Франківську стала вагомим чинником для створення так званого званого “станіславського феномену” та формування місцевого мистецького середовища.
Саме з творчості Юрія Андруховича розпочалась нова точка відліку для українського письменства — з його іменем пов’язане перше неупереджене зацікавлення Заходом сучасною українською літературою. До речі, часто його твори порівнюють з Умберто Еко.
Редакція Популярне зібрала найгостріші, найніжніші та найцікавіші цитати Юрія Андруховича.
Кращі часи самі собою не настають – їх слід викликати і накликати, причому не тільки інакомисленням, але й інакомовленням. Іноді – інакокричанням.
Усе, чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов’язково з нами стається. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так.
Щасливі спільнота не мають потреби в історії. Тільки нещасливим спільнотам вкрай потрібна їхня історія, бо вони через неї прагнуть пояснити собі й іншим свої нещастя, легітимізувати свої невдачі, свою неспроможність.
Прощання з молодістю не таке вже й трагічне, якщо слідом за нею починається зрілість.
Коли після сексу буває розмова, то швидше за все буває й любов.
Усі ми — тільки відголоски великого Світового Дзвону, і жодне наше слово не народжується само собою.
Ніхто з нас до ладу не знає, що таке життя. Але найприкріше, що ми так само нічого не знаємо і про смерть.
Дефініцій людини є тисячі, хай існує й така — двонога тварина без пір’я, котрій властиво сподіватися.
Ніколи не приходьте туди, де ви одного разу вмирали.
Світ цей занадто брутальний, аби можна було його змінити на краще за допомогою слів, але й занадто ніжний, аби щось у ньому змінити за допомогою куль. Тобто навпаки. Ну, ви самі розумієте.
Минуле, як би ми його не розуміли, є всього тільки невдалою проекцією майбутнього, його завжди недосконалим наслідуванням.
Місце, в якому ви не бували, має ту перевагу, що його можна собі науявляти.
Моя кохана столице, ти стала напрочуд сексі, в мене на тебе абсолютний стояк.
Весна псує поетів так само, як і жінок: шкіра зацвітає, слизова оболонка подразнена до знемоги, алергія на запахи змушує до розчуленості, сльози в очах, липкі плями замість предметів і цілковита просторова дезорієнтація.
Кохання – то велика дивовижність: там, де лише народжувалась ніжність, за хвильку може виникнути ніж.
Митці — люди талановиті, але здебільшого зіпсовані. Якщо не славою і грошима, то алкоголем.
Усі ми — тільки відголоски великого Світового Дзвону, і жодне наше слово не народжується само собою.
Любов до джазу є однією з найпоширеніших симуляцій цього світу. Насправді на ньому є лише двоє-троє людей, здатних любити джаз.
Поділись з друзями цитатами цієї знакової фігури в сучасному літературному процесі.
Коментар 0