Останнє кохання Ліни Костенко: 8 фактів про чоловіка, якому вона присвячувала свої вірші.


Вірші Ліни Василівни Костенко уже шість десятиліть вивчають напам’ять закохані і розбирають на цитати журналісти та педагоги. А кому належало серце поетеси, кому присвячувала такі трепетні рядки?

Останнє кохання Ліни Костенко

Тихим сяйвом для Л. Костенко став її останній чоловік — Василь Цвіркунов. Вони познайомилися у 1963 році.  Крізь шалений осуд суспільства вони спільно пішли крізь життя. Він був інвалідом без ноги, на старенькому “Запорожці” разом з новою дружиною об’їхав всю Україну, показав Ліні Костенко всю велич рідної країни. У 1972 році був розсипаний набір її збірки „Княжа гора“. У важкий час двоє безробітних повинні були жити скромно, інколи голодували, але рухалися далі крізь чорну смугу тогочасного життя.
Хто він — ​останнє кохання знаменитої поетеси, якому присвятила рядки “спини мене отямся і отям /така любов буває раз в ніколи”?

  1. Ліна Костенко познайомилася зі своїм другим чоловіком Василем Васильовичем Цвіркуновим у важкі для неї часи — вона була забороненим поетом, її віршів ніде не друкували. І тільки дуже смілива людина могла запропонувати руку і серце такій крамольній жінці. “Він нічого не боявся. Абсолютно нічого! Коли ми вперше зустрілися — тільки подивилися один на одного, і відчули близькість. Багато, знаючи мій характер, дивувалися: і як це він з нею живе? А все дуже просто. Василь Васильович вважав, що повинен мене захищати. І, відчуваючи себе захищеною, я робилася як шовкова”, — згадувала Ліна Василівна.
  2. Одного разу Ліна Костанко побачила листок, на якому чоловік розписував кулькову ручку. Зазвичай пишуть перше, що спадає на думку, скажімо, своє ім’я. А він списував все сторінку словом “добро”! До речі, першою цю його звичку помітила дочка Ліни Василівни — Оксана. Їй було дев’ять років, коли в їхньому будинку з’явився Василь Васильович.
  3. Батько Оксани — польський письменник Єжи Пахльовська — гідна, порядна людин … Одного разу Ліна Василівна сказала доньці: у тебе мама українка, батько — поляк. Я ніколи не буду диктувати, ким тобі бути. Підростай і відчуй, хто ти і де хочеш жити — в Україні або в Польщі. І Оксана зробила вибір. А пізніше — вибрала батька: “Вона так полюбила Василя Васильовича, що при зустрічі з моїм колишнім чоловіком сказала йому: “Можна, я буду називати тебе Єжи? Я не можу говорити тобі “тато”, тому що у мене вже є батько”.
  4. На маленькому “Запорожці” з ручним керуванням поетеса з чоловіком об’їздила всю Україну. “Часом письменник думає, що Україна повинна знати його. А я завжди вважала, що мені потрібно знати Україну”, — говорить Ліна Костенко.
  5. “Я більше “лісова” людина, а Василь Васильович — справжній “степовик”, родом з південних степів Приазов’я. У дитинстві пас не корову, а верблюда — це горбате диво. І так вийшло, що я полюбила його степи, а він — мої ліси. бувало, я говорю: “Васильочок, в мене не йдк строфа!” Він виводить нашого “коня”: “Поїхали!””, — розповідала письменниця.
  6. Коли Ліна Костенко оголосила “сухе” голодування, Василь Васильович пішов до Спілки письменників і гарненько “огрів” їх, але їй не сказав ні слова дізналася я про це від друзів.Ліна Василівна згадує: “Вранці відкриваю газету і бачу: “вирізані” найулюбленіші мої строфи. Зняли і цю: “… Життя – страшна Корида. На сотню Мiнотаврiв – один тореадор”. А коли в редакції я нагадала їм про “слові честі” і заявила, що більше не дам публікувати жодного рядка, один з начальників кинув мені в спину: “Тореадор!” (А він навіть не був Мінотавром – просто нікчемний мужічішка). “Ах так? – кажу. — Добре. Або ви все-таки вибачитеся переді мною, або я помру…” Прийшла додому і злягла. Не могла ні їсти, ні пити. Жити не могла від страшної образи. Ніхто, крім близьких, про мій стан не знав. Через п’ять днів початок “троіться” в очах (потім вже мені пояснили, що ще чуть-чуть, і я б назавжди втратила здоров’я). І ось тоді Василь Васильович з’явився в Союз письменників. Вже не знаю, як він їх “виховував”, але переді мною вибачилися. Думаю, він пішов в атаку – як чоловік-фронтовик, якого тільки і могла злякатися ця чиновницька рать”.
  7. “Він був солдат, воїн – в цьому сенсі цього слова. Ходив в атаку на фронті. Отримав тяжке наскрізне поранення, йому ампутували ногу … А коли він став директором кіностудії Довженка, захищав, прикривав собою молодих. У нього був дар знаходити талановитих людей”, — Ліна Костенко розповіла в одному зі своїх інтерв’ю.
  8. За спогадами письменниці, її чоловік Василь Васильович Цвіркунов був напрочуд інтелігентною Людиною. У нього було органічне відчуття культури. Він дуже багато зробив для українського кінематографа,
    “У мене довго не складалось, а вже як склалось — ​я була дуже щаслива. В найтяжчі роки, в найскрутніших ситуаціях біля мене був справжній чоловік, лицар.  я зустріла Людину, якої чекала моя душа”, — одного разу сказала Ліна Василівна. Бажаємо кожному з вас зустріти таку любов, яка буває “раз в ніколи”.
    Читайте поезію Ліни Костенко і діліться цікавими фактами про улюблену письменницю за допомогою соцмереж з друзями. Пропонуєму бонусну добірку маловідомих фактів про Ліну Василівну.

Твоє враження від прочитаного

Злий Злий
0
Злий
Мило Мило
27
Мило
Фігня Фігня
3
Фігня
Химерний Химерний
2
Химерний
Подобається Подобається
244
Подобається
О боже О боже
2
О боже
Круто Круто
48
Круто
Що за! Що за!
0
Що за!
Vicky

Коментар 0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Останнє кохання Ліни Костенко: 8 фактів про чоловіка, якому вона присвячувала свої вірші.