fbpx

Анатолій Дятлов — людина, винна у Чорнобильській аварії чи просто козел відпущення?


У гучному серіалі «Чорнобиль» головним антагоністом, після невидимої і безжальної радіації, можна вважати заступника головного інженера Анатолія Степановича Дятлова. На екранах він постає самозакоханим, бундючним кар’єристом, якому плювати на чужу думку.

Однак наскільки створений HBO злочинний спосіб відповідає реальному Дятлову? Щоб розібратися, чи варто прочитати дві книги, де викладені протилежні точки зору: «Чорнобиль. Як це було» самого Дятлова і «Чорнобильський зошит» Григорія Медведєва.

Анатолій Дятлов народився у звичайній родині в селищі Атаманово, закінчив Норільський технікум гірської металургії з червоним дипломом. Попрацювавши на місцевому підприємстві, чоловік вступив до МІФІ, де отримав кваліфікацію інженера-фізика.

У 1973 році був переведений на ЧАЕС, де за 13 років відмінної роботи отримав посаду заступника головного інженера і навіть заробив дві нагороди. Згідно зі свідченнями суду, Дятлов був важким людиною і несправедливим начальником. Підлеглі його зневажали і навіть боялися.

«Дятлов людина непроста, важка вдача. Душею за стан справ Дятлов не хворів, хоча носив маску суворого і вимогливого керівника. Оператори його зневажали. Він відкидав всі пропозиції і заперечення, які вимагали його зусиль. Упертий, нудний, не тримає слова», — Р. І. Давлетбаев, заступник начальника турбінного цеху.

Однак у своїй книзі Дятлов вважає всі звинувачення звичайнісінькою брехнею і наклепом. За його словами, він був строгим і вимогливим начальником, але завжди справедливим. До того ж він завжди діяв за інструкцією. Тієї ж думки дотримуються, люди, яких він перевів на ЧАЕС і яких знав ще за старими місцях роботи.

«У всякому разі, за час роботи ніхто з підлеглих не пішов через неможливість зі мною працювати. Може бути я жестковат, але не більше. Був вимогливим, так. Мені важко судити, яким я був начальником, володів я “мистецтвом спілкування”. Все-таки, думаю, був я не найгіршим», — пише Дятлов про себе.

Тієї ж думки дотримуються люди, яких Дятлов описує у своїй книзі. Їх слова повністю розходяться з тим, як Анатолія Степановича описує у своїй книзі Медведєв.

В цілому ситуація на ЧАЕС до 26 квітня була такою, як показали в серіалі. Тільки ось Дятлов стверджує, що нічна зміна точно знала, що їм належить зробити.

Оператор не зміг утримати потужність на 700 мегават, і вона впала до нуля. Щоб підняти потужність були вийняті всі стрижні управління і зупинилася закачування води. Накопичена в результаті реактивність знищила весь ксенон і справила потужний викид.

Оператори натиснули кнопку аварійного захисту, щоб повністю зупинити реакцію, але в проміжку між 1:23:44 по 1:23:47 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталися два вибухи, що зруйнували 4-й енергоблок.

У своїй книзі Дятлов розповідає, що в той вечір прийняв тільки одне невірне рішення: він відправив Проскурякова і Кудрявцева вручну поставити стрижні на місце. Після Анатолія Степановича викликали в урядовий бункер, де йому стало погано і його відвезли до лікарні.

View this post on Instagram

سریال چرنوبیل — برای دیدن بخشی از تریلر سریال ورق بزنید — اخیرا از فاجعه‌بارترین حاثه‌ی غیرجنگی اتفاق افتاده به دست بشر سریالی پخش شد تو ۵ قسمت که به زیبایی هرچه تمام‌تر این واقعه‌ی هولناک و جبران‌ناپذیر رو روایت می‌کنه. سریال سعی کرده به مستندات پایبند و منطبق باشه، این رو به این خاطر می‌گم کتاب قبلا کتاب «نیایش چرنوبیل» نوشته‌ی «آلکساندرونا آلکسیویچ» رو خونده بودم که حاصل جمع‌آوری خاطرات و مستندات بازماندگان این فاجعه هست و این سریال به این مستندات خیلی نزدیکه این فاجعه، روزانه به اندازه‌ی ۴۸ انفجار هیروشیما رادیواکتیو تو فضا پخش می‌کرد و ابرهای رادیواکتیو آن بخشی از اروپا و خاورمیانه رو آلوده کرد. حادثه‌ای که به تعبیر خود گورباچوف پایه‌های حکومت کمونیستی شوروی رو سست و باعث فروپاشی آن شد. حکومت که از این اتفاق احساس ضعف می‌کرد، بشدت سعی در بستن راه‌های درز اطلاعات پیرامون از حادثه داشت، زیرا که بخوبی می‌دانستند، نقص در سیستم رآکتور باعث بروز این حادثه شده ولی سعی در مقصر جلوه دادن عوامل انسانی داشتند. بطوریکه بسیاری عوامل بکار رفته برای خاموش کردن رآکتور، از قبیل آتش‌نشانان، سربازان، کارگران، معدن‌چیان و بسیاری دیگر، اطلاعی از عمق فاجعه نداشتن و بعدها بخاطر دریافت رادیواکتیو یا طی چند هفته مردند و یا دچار سرطان شدند. توصیه می‌کنم حتما این سریال رو ببینید. #سریال_چرنوبیل #سریال #چرنوبیل #چرنوبیل_انفجاری_هسته_ای #چرنوبیل_سریال #chernobyl #chernobylhbo ‏@hbo

A post shared by ابراهیم وردیانی (@ebiverdi) on

У той час як в «Чорнобильській зошити» Медведєв пише, що Дятлов кричав на підлеглих, матюкався і погрожував за те, що «зривають йому експеримент». Чоловік був переконаний, то вибухнув аварійний бак СУЗ, а реактор цілий, тому потрібно подавати воду.

У листопаді 1986 року Дятлов був виписаний з лікарні і відразу ж в грудні заарештований. 7 липня 1987 року в ДК Чорнобиля відбувся суд, крім Дятлова на лаві підсудних знаходилися директор Брюханов, головний інженер Фомін, начальник цеху Коваленко, начальник зміни Рогожкіна й інспектор Держатоменергонагляду Лаушкіна.

View this post on Instagram

Чернобыль от HBO. Мы должны сказать спасибо хотя бы за эти перевоплощения💁ведь, действительно, многие персонажи очень похожи на реальных личностей☺️🤔 #чернобыль #чернобль #чернобыльзонаотчуждения #чернобыльтур #чернобыльскаяаэс #чаэс #чаэс1986 #hbo #chernobylhbo #hboafm #chernobyl #chernobylzone #джаредхаррис #эмилиуотсон #кононилл #коно'нилл #полриттер #стелланскарсгард #джессибакли #адамнагаитис #сэмтротон #баррикеоган #легасов #щербина #дятлов #горбачев #ссср #припять #минисериал

A post shared by 🅒🅘🅝🅔🅜🅐_🅝🅞🅥🅔🅛🅣🅘🅔🅢 (@cinema_novelties) on

До відповідальності планували залучити операторів станції Акімова, Топтунова і Перевозченко, але всі вони померли від променевої хвороби через два тижні після катастрофи.

Анатолій Степанович частково визнав свою провину. Він не заперечував, що залив реактор водою, чим спровокував пароутворення, що залишив менше 15 стрижнів, а також, що натиснув кнопку аварійного захисту занадто рано.

View this post on Instagram

¿Qué es un reactor RBMK? RMBK son las iniciales de Reactor Bolshoy Moshchnosti Kanalniy que significa "Reactor de condensador de alta potencia”. Esta tecnología, ahora obsoleta, fue construida únicamente por la Unión Soviética como una medida “más segura y eficiente” de generar energía que los reactores de agua a presión. Tanto se creía en lo invencible de esta tecnología, que medidas extras de seguridad fueron descartadas. Sin embargo, el gobierno de la Unión Soviética sabía que los reactores RMBK tenían una falla en su diseño y no hicieron nada para corregirlo. Lo convirtieron en secreto de estado. Esto sumado a que el personal de la planta no estaba debidamente capacitado para su operación, hicieron que el experimento del 26 de Abril de 1986, resultara en el peor accidente nuclear de la historia. Último episodio de #ChernobylHBO, esta noche en #HBOLAT.

A post shared by HBO Latinoamérica (@hbolatam) on

Ще Дятлов зазначив, що в момент максимального падіння потужності він виходив в туалет і не бачив ситуації, а інакше б зупинив випробування. Тільки ось згідно з усіма іншими свідченнями, кімнату заступник головного інженера не покидав.

«Реактор не відповідав вимогам понад три десятки статей норм проектування — більш ніж достатньо для вибуху.

Можна по-іншому: реактор перед скиданням захисту був в стані атомної бомби і немає жодного навіть попереджувального сигналу. Як про це міг дізнатися персонал — по запаху, на дотик?

Перш ніж говорити про вину персоналу, вдумайтеся — реактор підірваний аварійної захистом», — Дятлов намагався звернути увагу суду на помилки проектувальників РБМК. В результаті основна вина була покладена саме на персонал ЧАЕС.

Після звільнення в 1990 році Дятлов усіма силами намагався виправдати співробітників, яких вважали головними винуватцями. Анатолій Степанович підкреслював, що головна провина лежить на людях, які допустили реактори з вадою до використання.

У 1987 році були навіть заведені справи на конструкторів, які проектували ЧАЕС, але ці справи швидко зам’яли. Більш того, радянська влада жорстоко карала кожного, хто висловлював незгоду з офіційною позицією держави.

Радянське керівництво не могло дозволити собі визнати провину, адже про недоліки РБМК говорили ще до Чорнобильської катастрофи, в 1975 році подібна аварія сталася на Ленінградській АЕС. Тому Дятлов та інші просто стали козлами відпущення, хоча і складно заперечувати той факт, що своєю халатністю та залізної упевненістю в собі, Анатолій Степанович створив всі умови для трагедії.

Твоє враження від прочитаного

Злий Злий
0
Злий
Мило Мило
0
Мило
Фігня Фігня
0
Фігня
Химерний Химерний
0
Химерний
Подобається Подобається
0
Подобається
О боже О боже
0
О боже
Круто Круто
0
Круто
Що за! Що за!
1
Що за!
Vicky

Коментар 0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Анатолій Дятлов — людина, винна у Чорнобильській аварії чи просто козел відпущення?