Іван Пулюй — український винахідник Х-променів (всі заслуги приписали Рентгену)


Вранці 11 січня 1896 року доктор наук Іван Пулюй, лежачи в ліжку, читав газети. У Празькій «Воhеmiа» він побачив повідомлення про відкриття Рентгеном променів нового типу. Прочитавши звістку, він, зірвавшись з ліжка і обхопивши голову руками, закричав: «Моя лампа! Моя лампа!» Так говорить легенда.

Йшлося про лампу унікальноъ конструкції, яку Пулюй створив за 14 років до того, як про неї заявив Вільгельм Рентген. Вона була прообразом сучасних рентгенівських апаратів.

Унікальність таких ламп (їх ще називають трубками) в тому, що вони оснащені пристроєм, який фокусує Х-промені в потужний потік, і це дозволяє робити знімки невидимих предметів, наприклад, – кісток.

Явищами, що породжуються електричним струмом в вакуумі, Іван Пулюй зацікавився ще в Страсбурзькому університеті. Працюючи склодувом, він видував скляні трубки як для своїх дослідів, так і для потреб колег-фізиків. Потоваришував з ним Нікола Тесла, який також в цей час стажувався у професора А. Кундта, ы теж перейняв у Пулюя мистецтво виробництва трубок. Іван Пулюй та Нікола Тесла, провівши цілий ряд досліджень з газорозрядними трубками, на думку багатьох істориків науки і вчених-фізиків виявилися ближче всіх до розгадки природи випромінювання, що породжується катодними променями.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений користувачем @historyua_psu

Лампу Іван Павлович придумав ще в 1881 році для отримання інших променів – катодних. Необхідно відзначити, що в ХХ столітті катодні промені почали використовувати в електронних трубках телевізорів, комп’ютерних моніторах, електронних мікроскопах. Катодні лампи Пулюя вийшли настільки вдалими, що незабаром після їх створення, на початку 1880-х років, одна з фірм під керівництвом вченого налагодила виробництво трубок. Незабаром Пулюй відійшов від занять фізикою і присвятив себе повністю роботі в області електротехніки.

І ось через кілька років, прочитавши в газеті про відкриття Рентгеном Х-променів, Пулюй зрозумів, що Рентген в своїх експериментах цілком міг використовувати його лампи, адже вони були доступні. Незабаром, отримавши примірник статті Рентгена, Пулюй з подивом виявив, що його давній знайомий Рентген жодного слова не згадав про нього.

Він написав Рентгену лист з питанням, чи використовував він в дослідженнях над Х-променями його лампу? Природно, таке питання містило прихований підтекст: якщо лампа використовувалася, то чому він не послався на Пулюя? Але, на жаль, відповіді на свій лист Пулюй не отримав.

Як би не було важко, але Пулюй визнав першість за Рентгеном і не став сперечатись навіть тоді, коли Рентгену вручили Нобелівську премію.

Х-промені (рентгенівські промені) виникають в лампах (трубках) Пулюя – скляних балонах, з яких викачане повітря, і в які впаяні катод і анод. Останній зроблений з тугоплавкого металу. Спіраль катода розігрівається електричним струмом від джерел живлення і випромінює електрони, які, прискорюючись електричним полем, бомбардують анод, в результаті чого виникає Х-випромінювання. Інтенсивність же Х-випромінювання пропорційна квадрату напруги між анодом і катодом, атомному номеру речовини анода і силі струму.

У 1880-1882 роках Пулюй склав докладний опис катодного видимого випромінювання. За допомогою катодної трубки власної конструкції Іван Пулюй вперше в світі зробив знімок зламаної кістки у 13-річного підлітка, знімок руки своєї дочки з металевою шпилькою під нею і знімок скелета мертву дитину. Рентгенограми Пулюя були настільки чіткими, що дозволяли вивчати патології в органах людини, а це, в свою чергу, підняло на якісно новий рівень хірургію і терапію.

На Міжнародній виставці в Парижі «лампа Пулюя» була удостоєна Срібної медалі, а вже в 1896 році в клініці Київського університету провели першу операцію з використанням «лампи Пулюя». Завдяки особливій актуальності досліджень Пулюя Лондонське фізичне товариство в 1889 році видало його монографію, присвячену катодних променів і питань, що мають відношення до ним. А за видатні наукові досягнення в галузі фізики і електротехніки в 1906 році Іван Пулюй був нагороджений орденом “Залізної корони.”

На доказ першості відкриття Х-променів Пулюєм варто відзначити, що Лондонський журнал The Photogram за 1896 рік представив знімок скелета цілого людського організму і вказав, що це перший в світі такий знімок і що його автором є професор Пулюй. Також є документальні свідчення про першу медичну Х-променевої фотографії, зробленої в США. Це сталося 3 лютого в 1896 році в Дартмутського коледжу, де була багата колекція газорозрядних трубок. Вона була виготовлена ​​серійно на фабриці в Лейпцизі під номером 1147.

Працюючи зі своєю лампою, Пулюй відкрив властивості Х-променів іонізувати молекули й атоми, досліджував просторовий розподіл Х-променів і точне визначення місця, де вони утворюються, дав точне пояснення їх природи і механізму виникнення, а також продемонстрував ефективність застосування Х-променів в медицині.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений History Ukraine (@history_of_ukraine)

Слід зауважити, що за всіма цими пунктами Пулюй був попереду Рентгена. До того ж, Рентген запропонував помилкове пояснення природи X-лучей.Что стосується наукової діяльності Рентгена, то всі записи з результатами його досліджень були знищені – після його смерті науковий архів, згідно із заповітом, був спалений учнями. Також цікаво, що протягом десяти діб перед оприлюдненням заяви про відкриття Х-променів, Рентген нікого в свою лабораторію не пускав.

Іван Пулюй народився в містечку Гримайлові на Тернопільщині. Після завершення навчання в Тернопільській гімназії закінчив теологічний і філософський факультети Віденського університету, а в 1877 році в Страсбурзі, захистивши дисертацію з фізики, отримав науковий ступінь доктора натуральної філософії. У 1884 році Міністерством освіти Австрії Іван Пулюй був призначений професором експериментальної і технічної фізики Німецької вищої технічної школи в Празі, а через п’ять років його обрали ректором цього ж навчального закладу. Віртуозний експериментатор і проникливий теоретик, світового рівня фізик і електротехнік, організатор науки і громадський діяч – Іван Пулюй – є автором близько 50 наукових робіт українською, німецькою та англійською мовами.

Про те, хто справжній винахідник “рентгенівських” променів знають усі вчені. Сам Альберт Енштейн, втішаючи українського вченого, написав йому листа:

“Що сталося – не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція, що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А якщо на тверезу голову, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами, – яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, але куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном – уся Європа”.

Радимо також почитати статтю про відомого вченого-біолога Іллю Мечникова.

А також про трагічну долю селекціонера Володимира Симиренка.

Твоє враження від прочитаного

Злий Злий
0
Злий
Мило Мило
0
Мило
Фігня Фігня
0
Фігня
Химерний Химерний
0
Химерний
Подобається Подобається
7
Подобається
О боже О боже
0
О боже
Круто Круто
1
Круто
Що за! Що за!
0
Що за!

Коментар 0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Іван Пулюй — український винахідник Х-променів (всі заслуги приписали Рентгену)