Фарах Пехлеві — одна з найкрасивіших і харизматичних жінок свого часу. Будучи єдиною дружиною шаха, коронованою ним до титулу імператриці, чого не траплялося в Ірані з 7 століття, вона була змушена половину свого життя провести у вигнанні.
Влітку 1959-го в Парижі на одному з прийомів в іранському посольстві шах Ірану Мохаммед Реза Пехлеві звернув увагу на симпатичну випускницю паризької архітектурної школи Фарах Дібу. Іранському правителю дівчина сподобалася, незабаром він зробив їй пропозицію, і вже в грудні того ж року в Тегерані відбулося їхнє весілля.
Сорокарічний шах одружувався вже втретє. Першою його дружиною була красуня Фавзія, принцеса з Єгипту, а другою — іранська аристократка Сорайя Есфандияра. Але ні в одному з цих шлюбів у шаха не було сина.
У першому шлюбі народилася дочка, а в другому дітей не було зовсім, хоча чоловік і жінка дуже любили один одного і мріяли про дітей. Шах був уже немолодий, і доля династії опинилася під загрозою, весь Іран турбувався з цього приводу.
З цієї причини в 1958 році шах прийняв рішення розлучитися зі своєю улюбленою Сорайя, і підшукати собі нову дружину. Нею і стала незабаром юна Фарах.
Для своєї нової обраниці шах замовив у відомого американського ювеліра Гаррі Вінстона розкішну весільну тіару. Для її виготовлення було використано 325 діамантів різного кольору — білого, рожевого, жовтого. Найрозкішніший з них — найчистіший 60-каратний рожевий діамант Noor-ol-Ain. За його іменем і названа ця чудова тіара, що має вагу близько двох кілограм!
Фарах дуже любила цю тіару і після весілля часто її одягала.
На цей раз шах не помилився. Вже на наступний рік після весілля Фарах подарувала чоловікові спадкоємця, якому вони дали ім’я Реза Кір. Після цього у них народилися ще дві дочки і син.
Неухильно зростала й популярність молодої дружини шаха. Вона всіма силами намагалася полегшити становище жінок в своїй країні, боролася за їхні права, звертаючи на це увагу чоловіка. Високоосвічена, вона вільно володіла кількома іноземними мовами, була завжди елегантно одягнена, тому й стала еталоном для іранських жінок.
Її зусилля не пропали даром. Поступово іранські жінки теж почали носити європейський одяг, переставши прикривати обличчя, стали водити машини і відправляти своїх дітей вчитися за кордон.
Справа дійшла до того, що під впливом своєї дружини шах дозволив випускати в Ірані журнал «Playboy».
У 1967 році шах, який обожнював свою дружину, прийняв рішення коронувати її до титулу імператриці (шахбану). Це був безпрецедентний крок, адже шахським дружинам титул шахбану не надавали з сьомого століття.
Для майбутньої коронації була потрібна нова жіноча корона. З 50 ескізів корони, представлених найбільшими ювелірами, що мріють отримати це історичний замовлення, іранський шах відібрав ескіз від ювелірного дому «Van Cleef & Arpels».
До роботи над короною приступив знаменитий і чудовий ювелір П’єр Арпельс. Оскільки камені для корони належали іранській скарбниці і закон суворо забороняв вивозити їх за межі країни, йому довелося обладнати майстерню в підвальному приміщенні Центрального банку Ірану та там працювати з камінням.
Кожен камінчик для корони ювелір відбирав особисто. Через півроку кропіткої роботи замовлення було блискуче виконано.
Життя у вигнанні
У 1979 році в країні відбулася Ісламська революція, яка повністю змінила життя шаха і його родини. Їм довелося тікати з країни, і подальше їхнє життя протікало у вигнанні.
Влітку 1980-го Мохаммед Реза помер. Після смерті чоловіка Фарах деякий час жила в Єгипті, але після вбивства Садата, покровителя її сім’ї, покинула цю країну і на запрошення Рональда Рейгана переїхала з дітьми в США, де зараз і проживає.
На жаль, на цьому випробування, які приготувала їй доля, не закінчилися. Фарах втратила ще й двох дітей: дочка Лейла загинула, а син Алі покінчив життя самогубством.
У жовтні цього року вигнаної імператриці виповниться 80 років. Вона продовжує вести активне і гідне життя, ростить онуків.
Зв’язки зі своєю батьківщиною Фарах не втрачає, і до неї як і раніше звертаються — «Ваша величність».
Коментар 0