fbpx

«Чорнобильські водолази»: як три інженери перешкодили повторному вибуху на ЧАЕС.


Світ досі відчуває на собі наслідки чорнобильської катастрофи. Основний удар прийняли на себе пострадянські країни, особливо Україна, на території якої виникла зловісна зона відчуження.

Навіть сьогодні привезені з мертвого міста Прип’ять знімки шокують людей, а останки ЧАЕС несуть в собі смертельну загрозу. У наступні за аварією дні партійне керівництво країни відверто злякалося, але героїзм простих людей допоміг усунути найстрашніші наслідки катастрофи.

Багато з рятувальників поняття не мали, на що їх прирекли. Але серед них було повнісінько фахівців, які, прекрасно знаючи наслідки опромінення, все одно безстрашно йшли в саме пекло!

Меморіал рятувальникам в Чорнобилі увічнив пам’ять про тих, хто свідомо йшов на ризик заради інших. Ось тільки героїв нашої статті тут немає. Зрозуміло, подвиг «чорнобильських водолазів» не забутий. Але на тлі всього того, що відбувалося в ті дні дії трійця сміливців нібито загубилася…

Працівникам ЧАЕС терміново потрібно було спустошити басейн-барботер. Туди прокладала шлях розпечена лавоподібна маса з активної зони реактора.

Фахівці сумнівалися, що бетонні перекриття метрової товщини витримають натиск. А засувки спорожнення, що існували в басейні, відкривалися лише в період монтажу.

На виконання складного завдання вирушила група інженерів. Особисте керівництво здійснював Борис Баранов, начальник станції. З ним разом, надівши гідрокостюми, пішли двоє старших інженерів, Олексій Ананенко і Валерій Беспалов.

Керівництво операції підготувало команду рятувальників, яким при необхідності потрібно було витягти фахівців. На випадок, якщо інженери з завданням не впораються, до спустошення барботера готувався ще один загін.

На щастя, висуватися на справу їм не довелося. Трійця героїчних працівників ЧАЕС зробила все необхідне самотужки.

Маршрут інженерів пролягав по напівзруйнованим приміщенням, де не працювало освітлення. Але Баранову все ж вдалося вивести своїх людей в задане місце.

Там Ананенко і Беспалов розібралися з розташованими під водою засувками, і, переконавшись, що все вийшло, покинули басейн. Пізніше Ігор Казачков, який керував тоді зміною, остаточно переконався: води в барботері не залишилося.

У мережі часто говорять, нібито герої-інженери раптово померли через пару тижнів після виконання свого завдання. Насправді доля сміливців склалася зовсім по-іншому.

Борис Баранов помер через багато років після трагедії Чорнобиля, в квітні 2005 року. Олексій Ананенко живий, його бачили серед співробітників Українського ядерного форуму. Валерій Беспалов працює в Чорнобилі досі.

Усіх трьох ліквідаторів в 2018 році президент України Петро Порошенко нагородив орденами «За мужність» III ступеня (Бориса Баранова – посмертно). У 2019 м активісти подали петицію, щоб іменами Баранова, Ананенко і Беспалова були названі вулиці Києва.

З журналістами інженери не спілкуються, історію «чорнобильських водолазів» замовчують. Швидше за все, чоловіки просто не хочуть галасу, вважаючи за краще жити і працювати в спокої. І це їх право. Не дарма кажуть, що справжнім героям гучна слава без потреби.


Подобається публікація? Тоді поділись нею з друзями у соцмережах!

3
3 points

Твоє враження від прочитаного

Злий Злий
0
Злий
Мило Мило
0
Мило
Фігня Фігня
0
Фігня
Химерний Химерний
1
Химерний
Подобається Подобається
23
Подобається
О боже О боже
2
О боже
Круто Круто
2
Круто
Що за! Що за!
1
Що за!
Kate

Коментар 0

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

«Чорнобильські водолази»: як три інженери перешкодили повторному вибуху на ЧАЕС.